Часник буває двох типів, той, що ми зазвичай садимо восени, іменують озимим, ну а той, що пора буде садити вже зовсім скоро — наприкінці квітня, або самому початку травня — яровим. Про озимий часник написано досить багато статей, все вздовж і впоперек описують «безтурботність» його обробітку і зручність вирощування, а от про часник яровий пишуть мало, мабуть тому, що попотіти доводиться його вирощуючи, але справа того варта, вже повірте. Кажуть що ярий часник навіть корисніше озимого, нібито набирає він більше цінних речовин, і допитливі японці, беручи до уваги всі тонкощі, використовують в їжу частіше саме його, та й для лікування він годиться, а в періоди проведення самий перших Олімпійських ігор часник навіть вважався допінгом.

Яровий часник, на відміну від озимого, куди краще зберігається, він без проблем може пролежати хоч до нового врожаю, а от озимий в цьому плані примхливий, так і норовить висохнути або пуститься в ріст, пара місяців для нього, як правило, межа лежкості.

З посадкою ярого часнику затягувати не варто, росте він досить довго і в прохолодному кліматі цілком може і не визріти до осені, а це в першу чергу негативно позначиться на лежкості.

Перед посадкою часнику напружте пам’ять і пригадайте, що росло на ділянці до цього, якщо бобові культури (збагачують грунт азотом), кормові трави, сидерати, гарбузові, капуста, зернові культури або чистий пар, то можна сказати зубчикам часнику — ласкаво просимо, а от якщо ділянка в минулому сезоні був зайнятий картоплею, цибулею або томатом то висаджувати часник на цю ділянку не варто, це важливий аспект посадки часнику.

Приблизно за добу до посадки часнику необхідно доопрацювати грунт, зазвичай це перекопування, поєднане з обов’язковим видаленням всіх бур’янів, вирівнювання грунту і розпушування.

Вимагають невеликої підготовки і цибульки, зазвичай це нескладні процедури які робили ще наші бабусі і дідусі, ці знання передавалися з покоління в покоління і ігнорувати їх не варто.

Беремо головку і відокремлюємо цибульки, дрібні відразу відкладаємо вбік, як правило, нічого путнього з них не виходить, ну а крупні і товстенькі дадуть хороший урожай.

Перед посадкою зубчики слід замочити в теплій воді, можна додати туди трохи нітроамофоски, вона допоможе активізуватися рослинним процесам, зазвичай чайної ложки на відро води вистачає. Замочувати зубчики можна на ніч, не потрібно стежити за часом, прокинулися, дістали з розчину і на город!

Деякі, особливо боязливі, городники радять ще й обробити розчином солі або марганцю, але з власного досвіду можу сказати, що і без цього урожай буде хорошим.
Перед посадкою цибулини необхідно відсортувати, якщо раніше цього не зробили, великі посадити в одну сторону, залишивши між ними сантиметрів 10-12, а між рядками 16-20, а дрібні в іншу, посадити їх можна вдвічі щільніше. Так ви при викопуванні не будіть плутатися і відразу відсортуєте урожай і насіння. Садити зубчики занадто глибоко не варто — оптимально, як і у цибулі.
Приблизно днів через 12-15 над поверхнею грунту з’являються перші зелені паростки. Після цього можна приступати до підживлення, починати слід з найбезпечніших, ми вдома, наприклад, розсипаємо в міжряддя жменьку перегною. Якщо в цей час стоїть спекотна погода, що якраз частенько і трапляється, то необхідно поливати часник, краще це робити вечорами, ну а норма витрати, при поливі, наприклад, з лійки повинна бути приблизно відро на метр кв.. На наступний після поливу день поверхню грунту бажано акуратно розпушити, це не допустить утворення кірки.

Подальший догляд такий же, поливи, розпушування, видалення бур’янів, ну а коли почне формуватися цибулька можна рослини і підгодувати тільки вже комплексними добривами. Дозування звичайне, наприклад фосфору і калію потрібно не більше столової ложки на відро води, ну а подвійного суперфосфату можна вдвічі більше. Залежно від типу вашого грунту слід проводити й підгодівлі, на бідних грунтах можна повторювати хоч щотижня, ну а на чорноземі вистачить одного разу на 15 днів. Норма витрати розчину, як правило, 3-4 літри на квадратний метр грунту.

До прибирання часнику приступають зазвичай в середині вересня. Поспішати не варто якщо сухо і безморозно то можна потягнути, це позитивно позначиться і на врожайності і на лежкості, та й часник буде трохи гостріше звичайного, а значить корисніше.
Приступають до збирання, як тільки пожовтіють і почнуть вилягати листочки. Не варто часник висмикувати, краще акуратно підкопувати, струшуючи ком землі на лопаті. Так ви уникнете пошкоджень, і часник буде добре зберігатися.