Майже п’ята частина населення цієї країни підтримує вступ до Митного союзу

Журналіст The Wall Street Journal Джо Паркінсон розповідає про настрої, що панують в болгарському суспільстві, яке зовсім не збирається одноголосно підтримувати політику Заходу

Лідери деяких західних країн стурбовані тим, що Болгарія, яка протягом кількох десятиліть була одним з найвірніших членів радянського блоку, знову потрапила під вплив Москви, незважаючи на те, що вона вже багато років входить до складу західних альянсів.

Найменший ухил Софії в бік сходу може підірвати спроби Євросоюзу і США виступити єдиним фронтом проти російського президента Володимира Путіна, який прагне відновити вплив Росії на Україну і в деяких інших колишніх радянських республіках.

Болгарія вже 10 років є членом НАТО, а в 2007 році її прийняли до Євросоюзу. Тим не менш, ця балканська країна з її православними церквами та архітектурою радянської епохи досі відчуває тісний культурний і політичний зв’язок з Росією.

«Росія завжди буде близька серцям болгар, — заявив Явір Симеонов (Yavor Simeonov), голова молодіжного крила правлячої Соціалістичної партії країни. — Болгарія завжди знаходилася між Росією і Європою, і їй не потрібно вибирати між ними. Вона може вибрати середній шлях».

За останні три місяці кроки, зроблені коаліційним урядом, викликали масу побоювань серед європейських дипломатів у Софії і чиновників в Брюсселі.

У квітні пакет законів, що дозволяють російському експортерові природного газу «Газпрому» обходити закони Євросоюзу про регулювання конкуренції на болгарському відрізку газопроводу «Південний потік», викликав ряд попереджень про можливі штрафні заходи з боку Єврокомісії, представники якої також відзначили, що в новому болгарському законі можна знайти кілька точних цитат з початкового документа, запропонованого «Газпромом».

У той час як інші колишні країни Варшавського договору засудили анексію Криму Москвою, глава парламентського комітету з відносин з Росією, соціаліст Михайло Міров (Mikhail Mirov), направив російському парламенту лист з вітанням.

Незважаючи на те, що Софія підтримала перший раунд санкцій Євросоюзу проти Росії, в травні соціалісти з парламентського комітету з питань зовнішньої політики внесли пропозицію виступати проти подальшого посилення санкцій.

Як повідомляє болгарське державне інформаційне агентство, прем’єр-міністр Пламен Орешарскій (Plamen Oresharski) неодноразово виступав проти ескалації війни санкцій щодо Росії, закликаючи до «збалансованої позиції» у питанні української кризи.

«Ми турбуємося, тому що ми бачимо посилення російського впливу в багатьох секторах, — пояснив один високопоставлений європейський дипломат в Софії. — Коли мова заходить про санкції, болгари стають потенційним слабкою ланкою в Європі, що може викликати деякі проблеми».

Болгарія, найбідніша країна Євросоюзу, може відчути на собі наслідки української кризи набагато гостріше інших країн, які в минулому перебували по той бік залізної завіси.

Польща, рішуче займає прозахідні позиції, в набагато меншій мірі залежить від поставок російських енергоресурсів, також як і Румунія, яка вступила в Євросоюз разом з Болгарією в 2007 році. У комуністичну епоху обидві ці країни намагалися зменшити свою залежність від Москви.

Країни Балтії вважають Москву колишнім окупантом, тоді як Софія бачить у ній союзника. Єдиний нафтопереробний завод у Болгарії контролюється російською компанією ЛУКОЙЛ, а її єдина атомна станція працює на російському ядерному паливі.

«Всі зосередилися на Україні, однак ця криза може спровокувати м’яку дезінтеграцію Євросоюзу», — вважає Іван Крастев (Ivan Krastev), голова науково-дослідного Центру ліберальних стратегій в Софії. «Ми маємо справу з розбіжністю інтересів поляків і жителів країн Балтії, які відчувають себе вкрай незахищеними, і болгар, які не хочуть ніяких зрушень і вважають позицію Євросоюзу щодо Росії необгрунтовано ворожою», — додав він.

Міністерства зовнішньої політики та економіки Болгарії не відповіли на прохання дати інтерв’ю. Представники правлячої Соціалістичної партії — прямої спадкоємиці тих комуністів, які керували Болгарією до падіння Берлінської стіни — неодноразово заявляли, що вони прагнуть до європейського майбутнього, підкреслюючи, що лідер партії Сергій Станіщев (Sergei Stanischev) також є головою Партії європейських соціалістів.

Російське посольство в Софії ніяк не відреагувало на прохання прокоментувати ситуацію.

Уряд Болгарії продемонстрував свою прихильність лінії Заходу, погодившись з початковими санкціями щодо Росії і взявши участь у військово-морських навчаннях у Чорному морі, які відбулися вже після початку української кризи.

Болгарія в минулому вже постраждала від наслідків деяких рішень Москви: в 2009 році вона замерзала разом з Україною, коли Росія перекрила поставки газу у зв’язку з спорами про його ціну.

На думку деяких західних чиновників, відверті проросійські заяви уряду почасти пов’язані з виборами до Європейського парламенту, що відбулися в травні, які стали свого роду референдумом з питання ефективності політики нинішнього уряду.

Проте, за словами представників соціологічних центрів, російська пропаганда, яку поширюють за допомогою російських телеканалів і промосковських газет, знаходить все більший відгук серед болгар.

Опитування, проведене в травні американською компанією Gallup, показав, що число респондентів, що підтримують проросійські сили на Україні, було практично таким же, як і число тих, хто підтримує уряд у Києві.

Ще одне опитування, проведене наприкінці квітня болгарським центром Alfa Research, показало, що хоча 40 % опитаних підтримують членство Болгарії в Євросоюзі, 22 % виступають на підтримку вступу цієї країни в Митний союз на чолі з Москвою.
«Зараз Болгарія розривається між двома сторонами. Євросоюз не приніс багатства, на яке сподівалися багато її жителів в останні кілька років, і багато з них відчувають ностальгію за радянським минулим, — каже директор Alfa Research Боряна Димитрова (Boryana Dimitrova). — Нас називали троянським конем Росії в Євросоюзі через наше минуле, і це, можливо, дійсно так».

На думку політичних аналітиків, за останні роки економічний вплив Москви в Болгарії дійсно розширився — особливо в енергетичному та медійному секторах — тоді як Євросоюз зосередився на боротьбі з наслідками кризи її державного боргу.

Росія є другим за значенням торговельним партнером Болгарії після Німеччини. Представники Міністерства закордонних справ Болгарії заявили, що жорсткі економічні санкції відносно Москви завдадуть удару по 2000 болгарським компаніям, де працюють в цілому 80 000 чоловік.

З точки зору багатьох болгар, було б нерозумно виступати проти Москви, тому зараз необхідно спробувати зміцнити зв’язки з нею.

«Ми не повинні забувати про те, що ми багато чим зобов’язані Росії. Мені було трохи за 30, коли змінився режим, але з тих пір я так і не побачила ніяких істотних поліпшень, — сказала Галя Ілієва (Galya Ilieva), 55 — річна доглядальниця, яка в минулому була кваліфікованим інженером. — Ми зазнали колосальних збитків, коли втратили доступ до російського ринку. Якщо ми не почнемо відновлювати ці зв’язки, ми залишимося ні з чим».

Однак, на думку інших груп, уряд Болгарії має продемонструвати свою вірність Європі, інакше країна опиниться під потужним впливом Росії.

«Багато болгар хочуть стати європейцями, але нам постійно щось заважає, — говорить Магдалена Гуенова (Magdalena Guenova), 38-річний менеджер відділу інформаційних технологій. — Я вважаю, що вплив Росії завжди був дуже сильним, але раніше він залишався в тіні. Тепер він опинилося на поверхні».