Скромний фармацевт Даг Барнеа (Сем Рокуелл) з маленького містечка Вудбері все життя робив те, що йому нав’язували. Він займався велоспортом, тому що так хотіла його дружина, не міняв вивіску на своїй аптеці, за наполяганням тестя, а рідний син захлопував двері прямо перед його носом. Так би Даг і закінчив свої дні, керуємий усіма, якби не випадкова зустріч з красунею Елізабет (Олівія Уайлд), яка перевернула його життя. Приваблива блондинка вчить Барнеа насолоджуватися життям, бути впевненим у собі, а також користуватися своїм службовим становищем для отримання наркотиків.

Фільм «Кохання за рецептом і без» — перша робота режисерів Джофф Мура і Девіда Посаментіра. Брак досвіду творці картини постаралися компенсувати підібраними акторами: Сем Рокуелл і Олівія Уайлд добре вписалися у відведені їм ролі. Перший млинець вийшов не колом — в міру забавно, в міру зі змістом.

Можливо, новоспечені режисери побоювалися вдаватися до якихось сміливих, оригінальних рішень. Тому у фільмі намішано і романтика, і особиста драма, і кримінал, і гумор, але все це дано схематично. Ситуація, в якій опинився герой, зможе зацікавити, але видовищності і драматизму в підсумку виявиться недостатньо, тому не вдасться по-справжньому співпереживати тим подіям, що відбувається на екрані. Однак, спостерігати за тим, як Сем Рокуелл еволюціонує від забитої «маленької людини» до альфа-самця, буде досить цікаво.

Важливою складовою сюжету стане тема антидепресантів, які, як і особисті психотерапевти, вкрай популярні на Заході. Оригінальна назва картини: «Better Living Through Chemistry» — рекламний слоган, що сподобався наркоманам ще в минулому столітті. Головний герой дійсно пізнає щастя і «всі кращі речі в житті через хімію», і навіть пробує себе в якості виробника ідеального препарату для «переможця».

Мабуть, зараз особливо актуальні сюжети, в яких виробництво наркотиків стає істотним фактором у розвитку характерів. Про наслідки зловживання речовинами, йдеться побіжно і дуже непереконливо. Сенс усієї цієї байки, швидше, полягає в тому, що треба вміти вчасно зупинитися. Це стосується не тільки наркотиків, але і меж дозволеності в більш широкому сенсі.

Початок історії змусив подумати, що глядачів чекає мало не гангстерська комедія. Але у фільмі дебютантів немає того драйву і розгулу. Як і в реальному житті, крайності тут неможливі — та й не доречні. Герої картини не Бонні і Клайд, а звичайні люди, яким треба навчитися брати життя у свої руки. Звичайно, не вистачає фільму якоїсь виразної позиції, загального настрою. Але можна сказати, що дебют цілком вдався, а свій стиль хлопці ще знайдуть.