Минулого тижня Володимир Путін виступив з гнівною промовою перед іноземними дипломатами в Москві, звинувативши США у відродженні тактик холодної війни і заявивши про те, що він буде використовувати всі доступні засоби, щоб захистити етнічних росіян за кордоном. Про це пише Кортні Вівер у своїй статті під назвою «Путін робить паузу, щоб обдумати нову тактику своїх дій в Україні», опублікованій в газеті Financial Times.

«Наша країна буде і надалі енергійно відстоювати права наших співвітчизників, по всьому світу і буде робити це за допомогою всіх необхідних засобів», — сказав він. Але після стрімкого наступу української армії, якій в останні дні вдалося витіснити заколотників зі Слов’янська, який був їх форпостом, Путін став підозріло мовчазним. Хоча таке пом’якшення публічної позиції може бути витлумачено деякими як відступ Росії в боротьбі з київською владою і їх західними союзниками за долю України, інші бачать в цьому просту зміну тактики.

«Прийшов час поміняти тактику, але стратегія залишається тією ж», — говорить Дмитро Тренін, директор Московського центру Карнегі. За словами Треніна, стратегія постійно грунтувалася на трьох чітких цілях після того, як наприкінці минулого року криза посилилася: не дати Україні зблизитися з НАТО, захищати статус російської мови в Україні, а також підтримувати економічні зв’язки з найважливішими українськими підприємствами. Кілька місяців тому найкраще реалізувати ці завдання можна було, розпалюючи сепаратистський заколот у східній Україні, вважає пан Тренін. Але якщо Росія продовжуватиме робити це зараз, її можуть очікувати тяжкі політичні наслідки — як з боку США та ЄС, так і в самій Україні.

Насильство на сході України, наприклад, несподіваним чином вплинуло на жителів інших регіонів, які почали ще більше підтримувати новий український уряд. Навіть без застосування військової сили, стверджує пан Тренін, в Україні насувається економічна катастрофа, де за прогнозами національного банку ВВП скоротиться на 4,6% цього року, може надати Росії «новий інструмент впливу».

Навіть якщо довгострокові цілі російського президента в регіоні залишаються незмінними, не можна не відзначити ті невдачі, які спіткали Путіна останнім часом. Головною з них, можливо, було обрання минулого місяця прозахідного президента України Петра Порошенка, який отримав величезну народну підтримку. Розгром проросійських заколотників у східній Україні в останні дні, що призвів за собою десятки жертв серед повстанців, став ще одним ударом для Кремля, який вірив у те, що сепаратистський рух отримає більш широку народну підтримку.

З самого початку поведінка Путіна в східній Україні відрізнялося від тої, що було в Криму, де російські війська просувалися дуже швидко, щоб його захопити, а потім приєднати до Росії в березні. У східних областях, зокрема Донецькій і Луганській, Росія, замість цього, використовувала військову силу більше як загрозу, і старанно намагалася приховати докази своєї причетності до конфлікту. Загроза секторальних санкцій, які можуть позначитися на російській економіці, яка вже сповільнила своє зростання, може частково пояснити таку зміну поведінки. Згідно з документами, отриманими Financial Times, Євросоюз, ймовірно, розширить список тих, кому буде заборонений в’їзд на територію ЄС і чиї рахунки будуть заморожені, якщо європейські дипломати вирішать, що Кремль не виконав вимог Євросоюзу, який закликав Росію зупинити насильство в східній Україні, підтримавши мирний план Порошенко.

У «повідомленні про майбутні можливі заходи», яке роздали європейським дипломатам, рекомендувалося розширити існуючий список, в який вже входить 61 чоловік, і включити в нього обох лідерів сепаратистів, а також тих, хто підтримує їх з Росії. Прем’єр-міністри ЄС обговорять нові санкції проти Росії під час саміту наступного тижня. ЄС також розглядає питання про те, щоб скоротити суму, яку він збирався виділити Росії в рамках програм допомоги, на 450 млн. євро, більша частина цих коштів була спрямована на розвиток.

Крім санкцій Володимир Путін повинен також балансувати між думками своїх співгромадян в Росії. Деякі лідери вкрай правих сил направили йому петицію із закликом більше допомагати сепаратистам в Україні і висловили розчарування тим, що пан Путін не пішов далі. Водночас, дві третини росіян не підтримують військове вторгнення в Україну, як показали результати опитування, проведеного державною соціологічною компанією ВЦИОМ. Тобто, якщо Путін буде ще більше втручатися в конфлікт, він може втратити суспільну підтримку. Федір Лук’янов, голова Ради із зовнішньої і оборонної політики, московського мозкового центру, сказав, що мовчання Путіна може таїти в собі ризики. Наприклад, зростатиме невдоволення серед російських націоналістів, які можуть стверджувати, що президент зробив недостатньо, щоб підтримати своїх братів по той бік кордону.

Те, що Путін відступив зараз, ще не означає, що він відступив назовсім. Президент Росії — хороший тактик, стверджує пан Лук’янов, і часто робить паузу в середині політичної кризи, перед тим як зробити грандіозну заяву — цю стратегію він застосовував завжди, під час усіх катастроф, починаючи з 2000 р., коли трагічно затонув підводний човен «Курськ», і по сьогоднішній день, під час української кризи. Як сказав пан Лук’янов: «Він робить паузу, він мовчить досить довго, а потім пропонує щось зовсім несподіване».