Українські традиції свята не обмежуються подарунками дітям. Дізнайся більше про те, як зустрічали Миколу наші прабабусі і прадідусі, коли були малюками.

19 грудня всі православні християни світу відзначають свято Миколая Чудотворця. Це свято дійшло до нас з часів Київської Русі, в 11 столітті його ввів князь Всеволод Ярославович. З тих пір з приходом Миколи починався час підготовки до Різдва і Нового Року, яке ми проводимо в вечорницях, ворожіннях, Сватання і очікуванні дива.

Чи жив Микола насправді?

За старовинним переказами в IV ст. в Італії за часів імператора Костянтина в місті Міри жив молодий чоловік на ім’я Микола. Це був рано осиротівший син багатої родини. Дізнавшись, що хтось терпить нужду, юнак підкладав на поріг або в будинок бідняка гроші або речі, яких тому бракувало. В народі ходить навіть легенда про одну бідну дівчину, яку не міг узяти в дружини її улюблений через відсутність приданого. Микола підклав їй під подушку потрібну суму грошей, щоб весілля відбулося. Щаслива наречена розповіла всім про чудо і запевняла, що в її долю втрутилися ангели. З часом таких історій в місті ставало все більше.

Микола творив добро анонімно так, що облагодіяний їм бідний люд і сироти не знали, хто їм допомагає. Але колись городяни простежили за Миколою і все з’ясували. З тих пір він став єпископом цього міста. Багато добрих справ зробив єпископ Микола за земного життя, але ще більше зміг дарувати людям після відходу в інший світ. Його мощі виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая, а люди стали почитати його як головного свого заступника і покровителя.

Кого охороняє Святий Миколай?

Вважається, що Святий Миколай охороняє воїнів, мандрівників, моряків, торговців, лучників, бідних і сиріт, і, звичайно ж, дітей.

Всім слухняним хлопчикам і дівчаткам в ніч на 19 грудня Святий підкладає під подушку подарунки. У давнину в Україні існував навіть особливий звичай «суворості»: дуже неслухняним діткам — Бешкетник — Микола замість чи крім подарунка підкладав різочку — маленький прутик, для науки за непослух і погану поведінку. Але ця історія, звичайно ж, не про нас і наших діток — вони заслужили у Миколи справжнього подарунка.

Не тільки в Україні, але і в багатьох інших християнських країнах прийнято писати Святому Миколаю листи. У цих посланнях діти просять здоров’я своїм батькам і родичам і, звичайно ж, описують, який подарунок вони хочуть отримати. Такий лист необхідно покласти за віконце і чекати, поки Святий отримає його і виконає бажання дитини.

Особливі українські традиції святкування свята Святого Миколая

Причому, щоб написати листа Миколаю, не потрібно неодмінно бути дитиною. Дорослі теж можуть дозволити собі пограти в диво.

В Україні здавна були спеціальні традиції на Миколая. Починалося свято молебнем у церкві, після якого громада ставила Святому велику свічку, щоб він охороняв всіх від бід і встановив мир і справедливість.

На Київщині господарі, прийшовши з церкви, брали миску зі свяченою водою і йшли кропити худобу в хліві, примовляючи: «Святий Миколаю, помилуй та збережи нас від усякого лиха!».

Існувала також традиція святкувати триденні святки на Миколая, на які варили пісну кутю і узвар, щоб у наступаючому році був багатий урожай зерна і плодів.

Ще одна красива і мудра традиція була у наших предків — ввечері збирати сусідів на трапезу, частування для якої готувалося вскладчину. Братчини були ритуалом примирення ворогів і прощення всіх образ. Так як в цей час вже йшов Різдвяний (він же Пилипів) піст, основними стравами на столі були пісна кутя, узвар, пироги та вареники з грибами і капустою та інші пісні смакоту. І, звичайно ж, пиво, яке варили спеціально до Дня Святого Миколая з ячменю нового врожаю. У Західній Україні існувала традиція до цього свята піч спеціальні пісні коржики — миколайчики.

Рецепти смаколиків до свята ви можете прочитати на нашому сайті у спеціальному розділі «Рецепти української кухні».

У господарів в цей день була весела традиція — впрягти кращих коней і мчати навколо села — «бо треба ж знати, чи Слизький сніг цього року випав!».

В давнину на Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважитися на обман. А ще зі свята Миколая починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

Особливо відповідальним свято Миколая був для наречених і їхніх сімей — виправляється наряди, діставалися рушники — дівчата чекали сватів. Традиційно сватання проходили перед Різдвом і на святки. А для цього, починаючи зі свята Миколая молодь влаштовувала вечорниці — свята і посиденьки з піснями і гулянням, під час яких можна як слід один одного впізнати.

У святого Миколая вірили не лише українці — його шанують всі християнські народи, але в кожній країні наш Чудотворець називається по-своєму: Миклаш, Йолупукі, Сент Ніколаус, Санта Клаус, Пер Ноель, Синтер Клаас та ін. І не важливо, як до нього звертатися, Святий завжди почує молитву про мир і справедливість і прохання про подарунок і щастя.