У повітрі майже завжди є певна кількість парів води — навіть у пустелі. Причому в звичайних умовах чим вище температура повітря, тим більше водяної пари воно містить. Саме з цим ефектом пов’язано таке природне явище, як випадання роси: вдень повітря достатньо тепле і в ньому відносно багато води. Зі зниженням температури здатність повітря утримувати воду знижується, і при подальшому похолоданні надлишок водяної пари випадає у вигляді роси на траві та інших поверхнях. Вранці температура підвищується, і волога, випаровуючись, знову опиняється в повітрі…

Для приміщень, в яких ми живемо і працюємо, оптимально комфортною вважається відносна вологість повітря в межах 45-60% (відносна вологість повітря — це відношення кількості води що міститься в повітрі до максимально можливої кількості водяної пари при даній температурі). Як показують дослідження, з початком опалювального сезону відносна вологість у квартирах може знизитися до 25-30%. Пересушене повітря негативно позначається на стані слизових оболонок носа і рота, особливо у дітей. Від сухості повітря найчастіше страждають люди, схильні до алергії. Не люблять пересушування кімнатні рослини, паркет, меблі, дерев’яні рами та двері. Виправити ситуацію допоможуть зволожувачі повітря.

Є з чого вибрати

У магазинах можна зустріти три типи зволожувачів, що відрізняються один від одного способом випаровування води: традиційні зволожувачі («холодний пар»), парові і ультразвукові. У кожного з них є сильні і слабкі сторони. І зовсім необов’язково зупиняти свій вибір на самих «крутих» моделях — головне, щоб параметри приладу відповідали вашим вимогам.

У найпростішому традиційному зволожувачі випаровування відбувається з поверхні просоченого водою пористого матеріалу. Зазвичай цей матеріал «упакований» в спеціальну касету. У найдешевших моделях в якості наповнювача для касети використовується пористий папір — після деякого часу забруднену касету просто викидають, замінюючи на нову. У більш дорогих моделях касету можна кілька разів промивати — перед тим, як замінити на нову.

Принцип роботи найпростішого зволожувача нескладний: вентилятор проганяє повітря через змочений водою пористий матеріал касети. Повітря зволожується, трохи охолоджується і очищається від дрібних частинок пилу, які осідають на касеті. Деякі виробники просочують пористий матеріал касети спеціальними антибактеріальними складами, щоб знизити кількість мікробів.

Для більш швидкого та інтенсивного випаровування води в частині моделей використовуються обертові диски спеціальної форми. Проходячи через воду, диски своїми «виступами» захоплюють частинки води, які згодом за допомогою вентилятора розпилюються.

Щоб зволоження повітря відбувалося швидше, зволожувач рекомендують розташовувати поблизу обігрівача, наприклад батареї, — більш тепле повітря буде більш активно насичуватися водяними парами.

Однак з підвищенням вологості у кімнаті інтенсивність випаровування води з поверхні пористого матеріалу зменшується.

Один з плюсів традиційного зволожувача — мале енергоспоживання: енергія витрачається тільки на роботу вентилятора.

Паровий зволожувач працює за принципом електричного чайника: випаровування води відбувається завдяки тому, що вода нагрівається, закипає і пар виводиться в кімнату за допомогою вбудованого вентилятора через сопло-отвір. А оскільки пар має хоча і не високу, але все ж підвищену температуру, небажано розташовувати такий прилад поблизу рослин, стін, обклеєних шпалерами, і т.п. Та й для дитячих кімнат ці моделі можуть бути небезпечні.

Якщо рівень води в паровому зволожувачу опускається нижче критичного, прилад зазвичай видає спеціальний попереджувальний сигнал. А якщо вода в ньому закінчується, автоматика відключає зволожувач від мережі. У багатьох моделях передбачені додаткові заходи безпеки: мережевий шнур неможливо підключити без повної збірки приладу.

У більш ранніх моделях парових зволожувачів для нагрівання води використовувався біполярний електрод. Зараз виробники найчастіше ставлять в такі зволожувачі монополярні електроди з антипригарним покриттям.

Є й ще одна корисна особливість парового зволожувача — його можна використовувати як інгалятор. У призначених для цих цілей моделях є спеціальні насадки. Крім інгаляцій можна провести з його допомогою сеанс ароматерапії — досить налити суміш ефірних масел в спеціальну чашу, яка розташовується недалеко від вихідного отвору для пари.

Не відрізняється складністю і принцип роботи ультразвукового зволожувача. У воду занурена пластина з п’єзоелектрика, — матеріалу, здатного змінювати свої лінійні розміри під впливом електричного поля. Коли на пластину з п’єзоелектрика подається змінний електричний струм, виникає високочастотна вібрація, і вода «розбивається», перетворюючись на хмару дрібного водяного пилу.

При включенні ультразвукового зволожувача вібруюча пластина створює області розрідження, в яких вода «закипає» при кімнатній температурі, утворюючи туман. За допомогою вбудованого вентилятора через сопло-отвір «холодний пар» потрапляє в приміщення.

Для знищення хвороботворних мікробів, які можуть бути у воді, в деяких моделях ультразвукових зволожувачів вода попередньо підігрівається до температури 80-85°С. Але конструкція приладу така, що температура «водяної хмари» не перевищує кімнатну. При бажанні цю функцію можна відключити. І тоді «пар» буде по-справжньому «холодним».

Фахівці запевняють, що при використанні приладу даного типу повітря в кімнаті не тільки зволожується, але і очищається від дрібних частинок пилу — вони злипаються з краплями води і падають вниз.

І парові та ультразвукові зволожувачі здатні підняти вологість повітря в кімнаті вище оптимального рівня. Для регулювання рівня вологості в таких пристроях використовується гігрометр — прилад, що вимірює рівень вологості в кімнаті. Коли вологість повітря досягає заданого значення, зволожувач відключається. Деякі моделі можуть працювати в автоматичному режимі: якщо вологість в кімнаті опускається нижче заданого значення, зволожувач автоматично включається. У продажу є також моделі, здатні підтримувати оптимальне значення вологості в залежності від температури повітря в приміщенні.

У більш дорогих моделях для більшої зручності вся необхідна інформація виводиться на дисплей.

Багато зволожувачів для більшого комфорту мають два режими роботи — денний і нічний. У нічному режимі прилад менше «шумить» завдяки зниженню швидкості обертання вентилятора. Для автоматичного відключення після певного інтервалу часу багато моделей оснащується таймером.

Щоб зволожувач працював безвідмовно, важлива якість води що заливається в нього. У звичайній водопровідній воді багато різних домішок і солей, які осідають на нагрівальному елементі і з часом можуть привести його в непридатність. Тому воду краще брати дистильовану або попередньо очищену від солей. Оптимальний варіант для очищення від солей — мембранний фільтр. Це дасть можливість мати у себе на кухні крім усього іншого ще й чисту питну воду.

Підтримувати оптимальний рівень вологості у всій квартирі за допомогою одного зволожувача складно. Для кожної кімнати краще підібрати свій прилад — звичайно, якщо в цьому є необхідність.