До війни артистка жила на дві країни, знімалася у російських фільмах та часто приїжджала додому до рідних у містечку Харківської області. Коли почалося повномасштабне вторгнення Грешнова разом із чоловіком та сином на четвертий день виїхали з країни-терористки.

Як розповіла артистка, їм було страшно, оскільки всі напрямки для вильоту із ворожої країни закрилися.

«Було дуже страшно. Ми поїхали з Москви на третій чи четвертий день. Була проблема в тому, що майже всі напрямки закрилися, літаки курсували лише до Туреччини та Єгипту, і квитки коштували фантастичні гроші. Уявіть, скільки іноземців – українців, європейців, американців. Ми спочатку придбали квитки, де треба було проходити пішохідний кордон через Литву, але я в останній момент злякалася, бо там, як розповідали, влаштовували дуже довгі перевірки та допити, я знаю точно, не змогла б збрехати, що їду просто мандрувати. Знаєте, іноді я думаю: як там взагалі могли наші залишитися? Людині з українським паспортом там дуже непросто…».

Зрештою, продовжує актриса, вони з сім’єю придбали квитки до Єгипту, але дорогою до аеропорту їх зупинила патрульна поліція. Коли вони побачили українські паспорти, хотіли сім’ю забрати до відділу, але відпустили:

«В аеропорту я від страху майже непритомніла, але ми таки вилетіли. Ще шість днів чекали у Єгипті, бо не було прямих маршрутів до Варшави. І це був такий дисонанс – сиділа біля моря та дивилася все поспіль новини з України: все розбито, летять ракети. Як дуже погане кіно… Ми мали зв’язок із батьками, вони трималися. Залишилися на той час у підвалі нашого будинку одні. Вони могли ховатись тільки там, інакше було не вижити. На Салтівці немає жодного неушкодженого будинку. Кожен будинок – влучення, приліт, дірки. Вилетіли вікна майже у всіх квартирах. Російські війська зайшли до Харкова саме через Салтівку, а наші їх звідти вибивали. На перехресті, де точилися запеклі бої, розташований наш будинок”, – розповіла Грешнова.